Боголюбська ікона Божої Матері (першообраз)
Боголюбська ікона Божої Матері (першообраз)

1 липня, коли Православна Церква вшановує пам’ять Боголюбської ікони Божої Матері, громада досить молодого храму у селі Кобаки Косівського району, освяченого на честь цього образу, відзначила престольне свято.

Божественну літургію очолив Преосвященніший Тихон, єпископ Івано-Франіквський і Коломийський.

Владиці співслужили священики єпархії. Після читання Святого Євангелія єпископ Тихон звернувся до присутніх зі словами проповіді та привітання.

За богослужінням архієреєм, священнослужителями та паствою була піднесена молитва за мир та припинення міжконфесійної ворожнечі в Україні.

По завершенні святкової літургії, віряни взяли участь у хресному ході навколо села.

Село Кобаки Косівського району – одне з наймальовничіших сіл Гуцульщини. Воно має дуже цікаве географічне положення. З однієї сторони села протікає річка Черемош, бурхлива та неспокійна, а з другої сторони протікає спокійніша річка Рибниця.

Перша писемна згадка села датується 1442 роком. У давніх джерелах іменується “Здвиженем”, а на початку 17 століття село почало носити назву — Кобаки, яка збереглась і донині.

Щодо історії святкування Боголюбської ікони Божої Матері.

Згадана ікона є однією з найдавніших чудотворних ікон. Вона була написана в XII столітті на прохання благовірного князя Андрія Боголюбського на згадку про явлення йому Божої Матері.

У 1155 році благовірний князь Андрій, переселяючись з Вишгороду в Суздальську землю, узяв із собою чудотворний образ Божої Матері, написаний євангелістом Лукою. У семи верстах від Володимира коні, що везли кіот з чудотворною іконою, зупинилися і не могли рушити з місця. Благовірний князь просив священика Миколая, який його супроводжував, відслужити молебень перед іконою. І сам князь молився зі сльозами. Не припиняючи старанної молитви, він зайшов у похідний шатер. У цей час йому явилася Пресвята Богородиця й звеліла благочестивому князю образ Її, принесений з Вишгороду, поставити у Володимирі, а на цьому місці побудувати храм і святу обитель. Потім Вона молитовно підняла руки до неба, приймаючи благословення Господа і Бога нашого Іісуса Христа, Який з’явився у цей час над землею, благословляючи Її… І видіння зникло.

Виконуючи веління, благовірний князь Андрій заклав на вказаному місці кам’яну церкву на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Потім він попросив майстерних іконописців зобразити Божу Матір так, як бачив Її в явленні: на повний зріст з сувоєм у правій руці й ликом, поверненим до Спасителя. Коли будівництво церкви було завершене, благовірний князь Андрій переніс туди написаний образ і встановив щорічне святкування на честь явлення Божої Матері першого липня.

Монастир і місто, що утворилося навколо обителі, благовірний князь Андрій назвав Боголюбовим, адже, за його словами, «Божа Матір полюбила це місце», а сам князь з тих пір іменувався Боголюбовим або Боголюбським. Чудотворна ікона Богородиці, принесена з Вишгороду, згодом була перенесена з Боголюбова монастиря до Володимира, в Успенський собор, а явлена ікона залишилась у Боголюбові й названа була Боголюбською.

Цей образ впродовж багатьох століть виявляє благодатну допомогу віруючому народу. Першообраз Боголюбської ікони Божої Матері зберігається у Свято-Успенському дівочому монастирі у Володимирі, але численні її списки вшановуються по всьому світу.

 

Переглядів: 210

Коментарі закриті

Перейти до панелі інструментів