В житті кожного християнина є місце для духовного подвигу, особливим видом якого є хресний хід. Зовсім недавно закінчився хресний хід у Свято-Успенську Почаївську Лавру, який вирушив з Івано-Франківська 27 липня 2016 року.

Здається, інформаційно  хресні ходи  набрали особливої актуальності тільки нещодавно, але з нашого міста традицію вклонятися Почаївським святиням розпочато ще 19 років тому. Зауважимо, що цьогорічний хресний хід був приурочений молитві за мир та мав назву “Любові, миру та єднання”.

Історія ж урочистої молитовної ходи бере початок ще з часів Старого Завіту. До прообразів перших хресних ходів відносяться: подорож синів Ізраїлевих з Єгипту в землю обітовану; семиразове обходження з ковчегом навколо стін Ієрихонських, внаслідок чого неприступні стіни впали від голосу священних труб і вигуків, а також урочисті всенародні перенесення ковчега Господнього царями Давидом і Соломоном.

В Константинополі до IV століття християни здійснювали благочестиві ходи з мощами святих або до святих місць, але засновником першого хресного ходу в тому сенсі, як ми його розуміємо нині, по праву вважається свт. Іоанн Златоуст. 

 Піша проща традиційно об’єднала прочан єпархії та різних куточків України і кожен учасник ходу теж має свою історію.

Як ви дізналися про цей хресний хід?

Ніна, Київ

Колись дуже хотіла піти у хресний хід із Кам’янець-Подільська, але мені не вдавалося. Випадково познайомилась з однією дівчиною й розказала їй про це – і забула. А потім, десь через рік, мені приходить повідомлення, що з Франківська також іде хресний хід до Почаївської Лаври.

Розкажіть, чи ходили ви раніше у хресні ходи? І чому ви вирішили піти?

Анна, Івано-Франківськ

В хресному ході вся наша сім’я. Мій чоловік іде вдруге, а для нас з сином – це перший хресний хід. Ми вагалися, йти чи ні, бо дитина маленька, лиш три з половиною роки. Наш син майже не говорить і ми вирішили піти, щоб просити Матір Божу про допомогу.

Що змушує вас йти у хресний хід? Чи розуміють вас близькі?

Анастасія, Рахів

Бажання є, бажання випробувати себе, любов до Лаври й найголовніше, любов до Бога. Старці робили великі подвиги, а ми можемо зробити хоча б такі. Можливо, мене не всі розуміють, але я роблю те, що підказує серце.

Що є найважчим для вас у хресному ході? І що допомагає іти вперед?

Єлена, Івано-Франківськ

Важко, коли покидаєш молитву і думаєш про втому та біль. Тут дуже допомагає спільна молитва, молитва священиків. І лиш звернешся до Пресвятої Богородиці – відразу ж отримуєш допомогу з’являється віра, що дійдеш до кінця. Допомагає думка про тих людей, заради яких я тут. Але найбільше – це впевненість, що Пресвята Богородиця чекає нас, чекає і на мене.

Скільки вам років? Чи важко йти вам у хресному ході?

Катерина, Калуш

Мені виповнилось 86 років і у цей хресний хід іду дванадцятий раз. Дякувати Богу, я не відчуваю великої втоми. А коли стає важко, то навпаки хочеться іти та бороти себе, бо в хресному ході людина стає ближчою до Бога.

Що для вас є найбільшою складністю і найбільшою радістю у хресному ході?

Сергій, Новоград-Волинський

Найскладніше? Це, напевно, дочекатися хресного ходу. А ще важкі останні дні перед ним, коли обов’язково з’являються обставини, які змушують тебе не піти. Але це потрібно перебороти. А найбільша радість – звичайно, це благодать. Радість, коли уже підходиш до Лаври. Я люблю фотографію і велике задоволення бачити на фото зміни на обличчях людей. Спочатку вони йдуть кожен у своїх бідах і проблемах, а далі гуртуються, стають чимось єдиним. Тоді справді відчувається, що Христос посеред нас.

На завершення хочеться додати, що недарма прочани часто асоціюють хресний хід з Царством Небесним, шлях до якого тернистий і потребує віри, молитви, великих зусиль та чеснот. Якщо поглянути через призму чуттєвих образів, спільна молитва об’єднує, виливається в пасхальну радість, особливо чим ближче до мети. А втома, банальні незручності та негаразди залишаються десь позаду. Душа радіє, відчуває, мабуть, крихітний відблиск вічного блаженства.

Переглядів: 437

Коментарі закриті

Перейти до панелі інструментів