Свята Православна Церква ступає в особливий час – час посту, який готує нас до свята Різдва Христового – свята Боговтілення Господнього. Цього дня засяяла Вифлеємська зірка. У вертепі – печері, де утримували худобу, Син Божий народжується як Син людський. І приходять вклонитися Йому пастухи, і волхви приносять дари до Його ясел. Це – свято, з якого починається Його життєвий шлях, шлях Богочоловіка. Різдво – найбільша радість, бо з нього починається інший, новозавітний етап людської історії. Починається історія Божественного людського спасіння.

Сорок днів Різдвяного посту, Чотиридесятниці, покликані підготувати душу християнина до дивовижної події приходу у світ Спасителя.

Звичайно, окрім утримання від їжі, піст – це, перш за все, духовне зосередження на змісті свята Різдва Христового.

Пам’ятаймо, що піст тілесний, без посту духовного, нічого не приносить для спасіння душі. Навіть навпаки, він може бути шкідливим, якщо людина, утримуючись від їжі, переймається усвідомленням власної переваги від свідомості того, що вона постить. Не будемо забувати, що справжній піст пов’язаний з молитвою, покаянням, з утриманням від пристрастей і пороків, викоріненням злих справ та думок, прощенням образ, з утриманням від подружнього життя, з виключенням розважальних і видовищних заходів. Саме тому, піст не мета, а засіб – засіб упокорити своє тіло й очиститися від гріхів.

Настанови святих отців стосовно посту

За словами святителя Іоанна Златоуста, “помиляється той, хто вважає, що піст полягає тільки в утриманні від їжі. Справжній піст є віддалення від зла, приборкання язика, відкладення гніву, приборкання похотей, припинення наклепу, обману і клятвопорушення“. “Не одні вуста повинні поститися, – ні, нехай постять і око, і слух, і руки, і все наше тіло.”

“Користь посту, – вчить святитель Василій Великий, – не обмежується тільки стриманістю в їжі, тому що істинний піст є віддалення від злих справ… Прости ближньому образи, прости йому борги. Ти не їси м’яса, але ображаєш брата … Будемо постити постом богоугодним… Як через непомірність наших прабатьків ми впали та позбулися райського блаженства, так через добровільно взятий на себе подвиг посту, ми можемо повернути собі втрачене райське блаженство”.

Лев Великий пише: “Саме збереження постів відображене чотирма порами, щоб протягом року ми пізнали, що невпинно потребуємо очищення і що при розсіянні життя завжди треба намагатися нам постом і милостинею винищувати гріх, який примножується тлінністю плоті й нечистотою бажань”. За його словами, Різдвяний піст є жертва Богу за зібрані плоди. “Як Господь ущедрив нас плодами землі, – пише святитель, – так і ми під час цього посту повинні бути щедрими до бідних”.

За словами Симеона Фессалонікійського, “піст Різдвяної Чотиридесятниці зображує піст Мойсея, який постив сорок днів і сорок ночей, отримав на кам’яних скрижалях накреслення словес Божих. А ми, коли постимо сорок днів, споглядаємо і приймаємо живе Слово від Діви, написане не на каменях, але що втілилося і народилося, і долучаємося до Його Божественної плоті”.

Преподобний Паїсій Величковський: “Помірний і розумний піст – основа і глава всіх чеснот. Як з левом і лютим змієм боротися, так повинно і з ворогом – в тілесній немочі й духовній убогості. Якщо хто хоче мати розум твердим від поганих помислів, той нехай вгамовує плоть постом… Піст, увійшовши в душу, вбиває гріх, що лежить в її глибині”.

Святитель Тихон Задонський: “Істинний і прямий піст – утримання від усякого зла. Якщо хочеш, християнин, щоб тобі піст корисний був, то, постуючи тілесно, постися і душевно, і постися завжди. Як накладаєш піст на черево своє, так наклади й на злі думки свої й примхи”.

Святитель Димитрій Ростовський: “Якщо хочеш мати правий розум і зручно перемогти всі пристрасті свої, тримай завжди піст і утримання, не віддавайся плотській хтивості, щоб не виснажити тобі все життя твоє в пітьмі безсловесності й хвилювань та не отримати в цьому нагороди, позбувшись нагороди небесної”.

Переглядів: 102

Коментарі закриті

Перейти до панелі інструментів