12 липня Православна Церква вшановує пам’ять святих первоверховних апостолів Петра і Павла.
”Во всю землю изыде вещание их, и в концы вселенныя глаголы их”, ”та по цілій землі пішов відголос їхній, і до краю вселенної їхні слова!”, (Пс. 18,5) говорить псалмоспівець Давид, пророкуючи вселенські масштаби діяльності святих апостолів.
Шанування святих апостолів Петра і Павла почалося відразу ж після їх мученицької смерті. Місце їх поховання було священним для перших християн. У IV столітті святим рівноапостольним Костянтином Великим були споруджені храми на честь святих первоверховних апостолів у Римі та Константинополі. Спільне їх святкування було поширене вже в перші століття християнства. На Русі шанування апостолів Петра і Павла отримало початок після Хрещення Володимиром.
За церковним переказом, святий рівноапостольний князь Володимир привіз з Корсуня ікону святих апостолів Петра і Павла, яка згодом була піднесена в дар Новгородському Софійському собору. У цьому ж соборі досі збереглися фрески XI століття із зображенням апостола Петра. У Київському Софійському соборі настінні розписи, що зображують апостолів Петра і Павла, відносяться до XI-XII століть. Перший монастир на честь святих апостолів Петра і Павла був споруджений в Новгороді в 1185 році.
Святкуючи пам’ять первоверховних апостолів, Православна Церква прославляє духовну твердість святого Петра і розум святого Павла, оспівує в них образ покаяння та виправлення.
Їх подвиги та заслуги в поширенні християнської віри відомі у всьомі світі. Сьогодні ж хочеться звернути увагу на їх імена. Петро спершу іменувався Симоном, а Павло – Савлом. Господь змінив їхні імена, і Симона найменовував Петром, а Савла – Павлом.
Для чого ж Господь дає нові імена? Задає питання та відповідає на нього блаженний Феофілакт в тлумаченні Євангелія від Іоанна. ”Для того щоб показати, що Старий Завіт дав Той же, Хто і нині перемінює імена, як тоді назвав Аврама – Авраамом і Сару – Саррою (Бут. 17: 5, 15). ” Так, Симон став Петром, Савл – Павлом.
”Вислухайте значення імен сих святих Апостолів. – Що значать імена – Петро і Павло, і навіщо так влаштовано Господом, що вони поєднують в єдиному святі? ”, – пояснює святитель Феофан Затворник – ”Петро значить камінь, і вказує на твердість, міцність і непохитність. Павло значить малий – і вказує на невисоку про себе думку, – на самоприниження і смиренність. – Петро і Павло разом вчать нас, що нам належить бути твердими у вірі та християнському житті і разом з тим смиренними, і вказують на те, що не можна бути твердим, не будучи смиренним, і, навпаки, чим хто смиренніший, тим твердіший і непохотніший в християнській вірі і житті… Без Божої благодаті ми нічого доброго не можемо ні помислити, ні зробити; а благодать Божа не подається самовпевненим і хто надіється на свої сили. На кого, говорить Господь, сміливо дивлюся, тільки на лагідного й мовчазного і тремтячого слів Моїх. Подібно до того, як дощ скочується з гірських місць і рясно зрошує місця низин: так смиренність привертає до себе рясну Божу благодать; а гордість і самовпевненість відштовхують її. – Такий закон правди Божої, що Бог гордим противиться, смиренним же дає благодать. ”
Апостоли Петро і Павло, ті що найбільше потрудились в поширенні Благої Вісті, названі Господом та Православною Церквою первоверховними, що можуть нас навчити? По-перше, сили покаяння, як у апостола Петра віруючого, що відрікся від Спасителя, так і у апостола Павла, невіруючого во Христа, гонителя християн. По-друге, полум’яної, непохитної віри, що без діл мертва згідно, з Писанням. Також спробуймо не судити ближніх, за їхні дії, вчинки, слова, бо ми ніколи не можемо осягнути Промисел Божий стосовно кожного з нас і спроможність душі до переміни (з грецької – метанойя) – покаяння.
Переглядів: 268
Ukrainian
