РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ ПРЕОСВЯЩЕННІШОГО НИКИТИ, ЄПИСКОПА ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОГО І КОЛОМИЙСЬКОГО

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ ПРЕОСВЯЩЕННІШОГО НИКИТИ, ЄПИСКОПА ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОГО І КОЛОМИЙСЬКОГО, ВСЕЧЕСНОМУ КЛІРУ, БОГОЛЮБИВИМ ІНОКАМ ТА ІНОКИНЯМ І ВСІМ ВІРНИМ ЧАДАМ БАГАТОСТРАЖДАЛЬНОЇ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!

Ось і знову Господь благословив нам пережити таємницю Його з’явлення у цей світ. Ми знову святкуємо Різдво Господа і Спасителя нашого Іісуса Христа.

Кожен рік ця священна подія змушує нас, віруючих людей, задуматись над цим великим проявом Божого милосердя до гріховного світу. Господь приймає вид раба і сходить на землю (див. Фил. 2:7). Людському недосконалому розуму важко до кінця осмислити і зрозуміти що відбулося. Проте віруюча людина повинна пропустити цю знаменну подію через своє серце.

Свята Православна Церква готує нас до свята Різдва Христового заздалегідь. Ще з дня Введення у Храм Пресвятої Богородиці ми чуємо ірмоси різдвяного канону. У багатьох богослужбових текстах Церква нагадує нам про те, що вже зовсім скоро ми повинні будемо пережити віфлеємську радість. Вже у Неділю святих отців ми чуємо євангельський уривок, де докладно розповідається про саму подію Різдва.

Вірна Богові людина не може не послідувати за трьома волхвами до Віфлеєму, не може не ввійти до печери, не може не споглянути у ясла, де лежить Предвічний Бог.

Не багатьом у ту спасительну ніч пощастило поклонитися Втіленому у Віфлеємі. Ними виявилися прості пастухи. Вони побачили посланців небес, почули їх благовістя про втілення Сина Божого, про ту радість, яка, за словами ангелів, буде для всього світу. Тоді ж прибули до Втіленого Бога і поклонилися Йому три східних мудреці, які принесли свої скромні дари. Їх привела туди небесна зірка, яка й вказала їм місце, де народився Христос Спаситель. Будемо і ми на шляху пошуку Бога подібними до цих трьох щасливців, адже маємо зірку-дороговказ, яка вводить нас у істину Божественної правди і Вічного Життя. Цю зірку подарував нам сам Господь, і ця зірка – наша свята православна віра. В цей день особливо подякуймо Христові за те, що ми опинилися в числі тих небагатьох, які з’єдналися з Церквою небесною, моляться у храмі Божому, прославляючи Творця, що прославив нас.

Христос примирив небо з землею, з’єднав людину з Богом. Через Нього слава у вишніх, мир на землі, благовоління в людях (див. Лк. 2:14). Через Нього ми можемо наблизитися до Отця у Святому Дусі. «Отож, ви вже не чужі, – говорить апостол Павел, – і не пришельці, а співгромадяни святим і свої Богові» (Єф. 2:19). «У Христі Іісусі ви, що були колись далеко, стали близькі Кров ’ю Христовою» (Єф. 2:13). З цього часу ми маємо «самого Іісуса Христа наріжним каменем» (Єф. 2:20), зростаючи «в міру повного віку Христового» (Єф. 4:13).

Дорогі та улюблені вірні чада Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви. Минулий рік став особливим для нашої Держави та для Святої Церкви. Всі ми через свої душі пропустили скорботи страшного кровопролиття, яке охопило нашу багатостраждальну Вітчизну. Мільйони українців відчули на собі пекельний тягар страшної війни.

На жаль, диявол не обійшов і Церкву, а обрав полем бою і цей священний корабель спасіння. Донині все з більшою силою він прагне зруйнувати Її. Свідками цього всі ми є особливо протягом останніх місяців.

Та чи не найбільша чаша страждань випала на нашу Івано-Франківську єпархію? Ми не маємо змоги вільно та відкрито молитися у своїх святинях. Їх у нас забирають та насильно закривають нинішні богоборці-політики.

Не дивлячись на все це, наша паства не шукає собі лже-пастирів, а прямує за Пастиреначальником Христом, бо знає, що засновану Ним Церкву «ворота пекла не здолають» (Мф. 16:18).

В ці святкові дні хочу особливо підтримати та подякувати духовенству нашої єпархії. Ви, дорогі священнослужителі, показали вірність Господу і Спасителю, хоча наразили себе на небезпеку залишитись без насущного хліба (див. Мф. 6:11). Христос став вашим «хлібом життя» (Ін. 6:35). Повірте, він ніколи не залишить вас. Не забуде про вас і ваша паства. Тільки не залишайте Його скромних ясел – у них завжди знайдете духовну і тілесну підтримку не тільки для себе, але й для близьких.

З особливою любов’ю у Христі та вдячністю хочу висловити захоплення вами, дорогі миряни, за те, що не боїтеся «страху, там де немає страху» (Пс. 13:5). Вклоняюся вам за те, що прямуєте тернистою дорогою до Царства Небесного і не зважаєте на перепони, що чинить нам лукавий диявол. Мужньо боритесь зі страхами світу цього «прелюбодійного і грішного» (Мк. 8:38). Не зважаєте на гоніння від влади, від близьких, від рідних. За словами апостола й далі «стійте у вірі» (Кор. 16:13), бо тільки той, хто ж витерпить до кінця, той спасеться» (Мф. 24:13).

Закликаю всіх, і духовенство, і всіх вірних Івано-Франківської єпархії, й далі бути в єдності навколо святого граду Віфлеєму, де з’явився на світ наш Спаситель. Щоб не сталося у житті нашої Матері Церкви, всі разом будемо шукати тільки спасіння і єдності довкола віфлеємських ясел, де Преблагословенна Діва Марія рождає Предвічного Бога.

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!

СЛАВІМО ЙОГО!

З любов’ю у Христі Народженому,

єпископ Івано-Франківський і Коломийський

Різдво Христове 2023 р. м. Івано-Франківськ

Переглядів: 563